Архів для січня, 2015

День пам’яті жертв голодомору

Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок історії нашої країни  написано криваво-чорним кольором.  У нашому ліцеї в кінці листопада відбувся вечір – пам’яті жертв  голодомору, який підготувала Тетяна Плетеня. 

Більш як  80 років тому мільйони синів і доньок України, мільйони невинних людей, мільйони наших рідних і близьких були без жалю винищені голодомором. Наш народ пережив катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації. Ведучі вечора пам’яті  Василь Пухаль (гр. 24), Анна Дидишин і Наталя Бобоцько (гр. 12) та  Юрій Козик (гр. 214) нагадали присутнім сумну статистику: у 1933 році навесні щодня голодною смертю вмирало 25 тисяч чоловік , щогодини 1 тисяча, щохвилини – 17 чоловік.  Учні  розкривали  історичні обставини того часу  та старались донести  до присутніх  те, як  тоталітарний комуністичний режим свідомо спланував і здійснив терор нашого народу голодом. Про лихо, яке принесло на нашу землю страждання і смерть, у віршах розповів учень  31 групи Зінченко Володимир. Уляна Ковбінька (учениця 11 групи)   молитвою закликала повсякчас пам’ятати по тих, хто страждав і помер за кращу долю нашої держави.

Відео «Спогади очевидців про геноцид українського народу» зворушило серця присутніх і викликало сльозу на очах. Як  можна забути, що без стихії, без засухи, без війни – в самому центрі цивілізованої Європи, в Україні, яка незадовго перед цим була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей? 
Під звуки пісні «Свіча», яку виконала учениця 21 групи Намазова Ліля, Анна Дидишин  промовляла: «Хай світло від свічки у небо летить
Хоча б одну душу зігріє в цю мить,
Щоб душа ця загублена спокій знайшла,
І у вічність до Бога вона відійшла…

На завершення  вечора всі присутні схилили голови в скорботі перед невинноубієнними та пам’янули хвилиною мовчання великомучеників нашої історії.