Архів для червня, 2012

Прощальне свято у Новороздільському професійному ліцеї

Вітаємо усіх випускників із закінченням навчання в ліцеї, а учнів із закінчення навчального року та переведенням до наступного курсу. До Вашої уваги репортаж про “Прощальне свято у Новороздільському професійному ліцеї” (“Вісник Розділля” №20 (873) від 1червня 2012 р.)

Прощальне свято у Новороздільському професійному ліцеї
репортаж
Загриміло, задощило, схолодніло, загойдались тривожно гілки дерев від пронизливого вітру. Випускники спохмурніли, особливо дівчатка. Так чекали цього дня, метушились з нарядами. Та остання в цьому році лінійка відбувалась таки при сприятливій погоді, хоча десь вдалині поблис¬кувало. Дарма! Зазвучали бравурні акорди і щасливі посмішки засяяли на численних обличчях всіх присутніх на цій площадці перед оновленим фасадом ліцею. До слова, ліцей споруджений згідно з оригінальним проектом, тож нагадує маленький університет: зручне розташування корпусних приміщень, які ще більш вдало поєднуються між собою. Пейзаж відповідний, навіть перед головним входом кусочок красивого парку на європейський зразок – зелений «килимок» і красиві дерева.
Ось тут і розпочалося свято для випускників та інших груп, що відправляються майже на тримісячні канікули. Урочиста година обіцяє бути радісною. Так воно і було.
Двоє красивих ведучих Орися Мостішко та Олексій Дудич представляють групу випускників та решту груп – 30-35 та 111, їхніх майстрів та педагогів. Коли вишикувались, зазвучала команда: «Струнко!» до внесення державного прапору. Звучить Гімн України. Почесну місію внесення прапора доручено найкращим студентам: Гаван Ользі, Ковалю Петру.
Звертається до випускників зі щирим серцем і словом завуч Труш О. М.: «Дорогі випускники! По-різному складається доля кожного з Вас. Доріг гладеньких у житті так мало. Та ніколи не впадайте у відчай, коли буде важко. Зверніться зі щирою молитвою до Бога і він Вам допоможе, вселить надію в душу, і настане час, коли надія буде втілена в життя».
До слова запрошується молодий священик о. Ростислав Височан. Він говорив про те, що випускників не чекає широка і радісна дорога, та вони молоді, сильні, здорові і відшукають «свою путь» з часом.
«Професія для людини, – наголосив священнослужитель, – це не лише «заробок на хліб насущний», а і служба Богові та своїм ближнім. Коли ми повернемось до Бога, він не запитає у нас, скільки ми заробляли грошей, але запитає, у який саме спосіб ми їх заробляли? Треба завжди не забувати про чисті руки і душу свою. У своїй роботі слід пам’ятати кому і чому ви служите».
Виконується пісня «Молитва Богу».
Слово має С. М. Лотоцька – інспектор по РН та ГФ Новороздільського МВ ГУМВСУ у Львівській області, лейтенант міліції, яка наголосила на тому, що жити можна по-різному. «Та треба зважити на те, як саме Ви хочете прожити? Чи Ви для кого, чи для Вас хтось? Треба обрати гідний шлях і не забувати про тих людей, батьків і рідних, які вели Вас саме в гідне життя», – підкреслила Стефанія Миколаївна.
Ведучий наголошує на тому, що випускники залишили про себе добру згадку. Одні – відмінним навчанням, інші – досягненням у спорті, участю у конкурсах, предметних олімпіадах. А турботливо, по-материнськи дбала про це директор ліцею Мирослава Іванівна Хомин, яку запрошуємо до слова.
Красива літня жінка в українському наряді до лиця з лагідною посмішкою звертається з привітаннями до випускників, батьків, гостей. У змістовному виступі директор розповіла про досягнення випускників, а також інших ліцеїстів, про те, як вони сприяли зміцненню матеріальної бази ліцею. Завдяки їхньому старанню і відданості у праці наш учбовий заклад має пристойний вигляд і ззовні і зсередини. Висловила подяку і батькам за дбайливе виховання дітей. «Ми не надовго розлучаємось, – сказала Мирослава Іванівна, – чекаємо Вас на зустрічах, у гості до нас».
Настав час нагород. Про це слід було б написати здоровенну статтю окремо. Нагороджено дуже і дуже багато учнів за різні досягнення! Нагороджено їхніх керівників, майстрів. Оголошено купу подяк окремих.
Від себе хочеться додати кілька слів про музкерівника ліцею – М. М. Іваницького. Це один з найкращих музикантів в Новому Роздолі. І не тільки. Його «Берездівчанка» – народний ансамбль – вже багато літ тримає «пальму першості» в Миколаївському районі, неодноразово займав першорозрядні місця на обласних конкурсах і особисто Михайло Михайлович – людина талановита, дбайлива і відповідальна. Колись я його вчила, ще учнем він проявив себе як найкращий «артист», баяніст і учасник в КВНах. Це фахівець, педагог, чуйна, щедра і щира людина. Напередодні круглої дати з дня народження привітаймо Михайла Михайловича з великими досягненнями в житті! Він всю любов свою віддає дітям, а діти – йому. І таких вчителів в ліцеї немало! Тому і нагород було так багато.
Пісня «Українська родина» (у виконанні Р. Макойди) була радо сприйнята всіма присутніми.
Після виступу класного керівника Буцяк О. М. дві красуні Наталі виконали пісню для вчителів. А після добрих слів для майстрів груп прозвучала ще й пісня «100 відсотків щастя».
Зі щирим словом до випускників від батьків виступила пані Яременко: з подякою на адресу колективу ліцею за навчання та виховання дітей. Згодом Андрій Сливка виконує під оплески пісню «Батько і мати».
Затим звучать сучасні ритми для всіх.
Мерехтять красивими нарядами довгі колони молоді, тріпочуть берізки над ними, «квіткове море» «попливло» до вчителів, майстрів…
Зазвучав вальс. Учні запрошують своїх вихователів на останній вальс. Це дуже красиве видовище!
Під музику випускники (а за ними й інші учасники дійства) проходять по доріжках з рушників… Щасти Вам, дорогі юні друзі!
І на завершення – прощальна пісня випускників: «Бо ми уже не дітлахи, бо ми уже випускники…»
Під ці ритми танцюють всі-всі! Вирізнялися дві випускниці – Титаренко Настя та Заріцька Світлана, викликаючи загальне захоплення, особливо у людей старшого покоління, бо вони так не вміли…
І. М. Михайлик «посівав» дорогу у самостійне життя так старанно, що й квіти не міг взяти (через зайнятість) від випускників…
Валентина КОСІВ